Третій етап історико-просвітницького марафону «Печатка державності та гарт вікових стін» продовжує відкривати світові імена визначних постатей, чиє загартування розпочиналося у стінах нашого навчального корпусу №1 на вулиці Сковороди, 18, якому цього року виповнюється 150 років. Нове дослідження підготовлене активістами Студентського наукового товариства «AGRIСOLA» ВСП «Аграрно-економічний фаховий коледж ПДАУ» та Філателістичного руху «Сила знань – міць держави» у співавторстві з викладачами-консультантами Сергієм Купченком та Наталією Кононенко. Ця науково-просвітницька стаття присвячена Івану Опанасовичу Рудичіву – незламному громадсько-політичному діячу, юристу, видавцю та першому директору Української бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі, початкова освіта якого пройшла саме в Полтавському духовному училищі.
Іван Рудичів народився 28 травня 1881 року в селі Кишеньки на Полтавщині в родині псаломника, з юності обрав шлях безкомпромісного служіння національній ідеї. Після чотирьох років навчання в училищі на вулиці Сковороди він перейшов до Полтавської духовної семінарії, де навесні 1902 року разом із Симоном Петлюрою очолив знаменитий семінарський бунт проти утисків, російського шпигунства та за введення українознавчих предметів. За цей вияв волі Рудичіва, як і Петлюру, з тріском виключили з закладу, проте це лише розпалило його революційний дух. Ставши членом Революційної української партії (РУП), він пережив арешт у Прилуках за транспортування книг, провів пів року у Полтавській в’язниці, де тримав шестиденну голодівку протесту, а згодом, рятуючись від жандармів, розгорнув активну видавничу діяльність у Катеринославі та Полтаві, де тісно співпрацював з Панасом Мирним.
У часи Української Революції 1917 року Рудичів вів дієву агітацію серед військових, а пізніше працював у судових установах УНР у Вінниці, Кам’янці-Подільському та Варшаві. Найголовніша місія всього його життя розпочалася після підступного вбивства Симона Петлюри московським агентом у 1926 році: Іван Рудичів став фундатором і незмінним директором Української бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі. Майже чверть століття, попри матеріальну скруту та нацистську окупацію французької столиці, він збирав і оберігав фонди, які стали головним архівом української еміграції, а після звільнення міста першим проник у спустошене приміщення для відновлення інституції. В еміграції Рудичів залишив безцінні спогади, де зазначав, що «Петлюра був жвавий без різкости, веселий без крику, мав нахил до мистецтва, до театру, до письменництва».
Сьогодні наше Студентське наукове товариство «AGRIСOLA» та молодіжний осередок філателії «Сила знань – міць держави» повертають ім’я цього шляхетного випускника до рідного коледжу, презентуючи унікальний художній немаркований конверт із автентичним автографом Івана Рудичіва. Для глибокого вивчення спадщини нашого випускника рекомендуємо ознайомитися з його рідкісними паризькими працями. Ви можете прочитати унікальний звіт «Бібліотека ім. С. Петлюри в Парижі (Роки 1927-1930)» за посиланням, а також додатковий історичний нарис про роботу закладу за цим посиланням.
Голова СНТ «AGRICOLA» ВСП «АЕФК ПДАУ» Арсеній Стеценко
