За період 1971-1975 роки технікум підготував шляхом стаціонарного і заочного навчання 1188 молодших спеціалістів, з них: агрономів-плодоовочеводів – 519, агрономів-агрохіміків – 296, техніків-гідротехніків – 275, техніків-землевпорядників – 96. Випускники, що закінчили навчання в технікумі направлені для роботи в колгоспах, радгоспах, будівельних управліннях “Меліоводобуд”, філіалах Інституту “Укрземпроект”, зональних агрохімлабораторіях майже у всіх областях нашої країни.

На кінець 1975 року на денному відділенні навчалося 773 студенти, на заочному відділенні 153 студенти. Значно покращилась успішність. Якщо у 1970-1971 навчальному році на «5» склало екзамени 4,8%, на «5» та «4» – 23,9%, то на кінець п’ятирічки у 1974-1975 навчальному році на «5» склало екзамени – 15,9% і на «5» та «4» – 34,4% студентів.

Зросла кількість і вартість обладнання кабінетів і лабораторій на 161,1 тис. крб. і становила 244,5 тис. крб. Збільшився книжковий фонд бібліотеки і складав 38 тис. підручників, суспільно-політичної і художньої літератури. Тільки за 1975 рік придбано і установлено в технікумі лінгафонний кабінет вартістю 5 600 крб., 4 класи типу НАК-2 на суму 8000 крб., придбано багато нової сільськогосподарської техніки в тоді існуючих цінах.

Розширилось учбово-виробниче господарство технікуму. В 1973 році технікум одержав господарство “Лозівка”. Площа земель з 279 га збільшилась до 700 га., поголів’я худоби – з 61 гол. до 316 голів, в тім числі корів з 26 до 100 голів, що дало змогу краще проводити виробниче навчання студентів. Введено в дію новий гуртожиток, газифіковано котельню та квартири працівників технікуму.

За роки 9 п’ятирічки підвищило свою кваліфікацію при вищих навчальних закладах 19 викладачів, педагогічну освіту отримали 3 викладачі.

Вдосконалювалась методична робота. Педагогічний кабінет зайняв 2 місце в республіканському огляді педагогічних кабінетів сільсько-господарських технікумів республіки, покращилась економічна підготовка слухачів технікуму.

Досягнуто значних успіхів у фізкультурно-масовій і обо­ронній роботі. За роки дев’ятої п’ятирічки підготовлено спортсме­нів масових розрядів 1012, і спортивного розряду – 12, суд­дів по спорту – 121, громадських інструкторів – І79, значкистів ГПО – 588 чол. Колектив ДТСААФ за хороші показники в оборонно-масовій роботі нагороджений значком “За активну ро­боту”. Команди технікуму з військового багатоборства та з фігурного водіння автомобіля зайняли призові місця в облас­ті та приймали участь в республіканських змаганнях. В колек­тиві ДТСШ підготовлено 2 кандидати в майстри спорту СРСР з технічних видів спорту та 5 першорозрядників.

В технікумі добре працювали предметні гуртки, гуртки художньої самодіяльності та гуртки технічної творчості, в яких приймали участь майже всі студенти. Кращі з них: духовий оркестр (керівник гуртка В.М.Харченко), хор, капела бандуристів.

Колектив викладачів і студентів технікуму провів велику ро­боту по наданню шефської допомоги у виконанні сільськогосподарських робіт в колгоспах області, навчально-виробничому господарстві та в роботах з благоустрою міста. В цей час в коледжі навчалася Корост Тетяна Михайлівна (1969-1973 рр.), теперішній заслужений працівник сільського господарства України,  голова ТОВ “Агрофірма Маяк” Котелевського району Полтавської області.

Середній урожай зернових в навчально-виробничому господар­стві за 5 років дев’ятої п’ятирічки складав 25 центнерів з гектара, овочів 117 центнерів з гектара, середній надій на фуражну корову – 2461 кг. Господарство перевиконало план з продажу зерна і овочів державі, виконало план виробництва м’яса. Середній рівень рентабельності склав 28,6%.

Відповідно до наказу Головного управління підготовки і перепідготовки кадрів МСГ УРСР відділ гідромеліорації в тех­нікумі в 1974 році був закритий. В цьому ж році було повер­нено з Красногорівського сільськогосподарського технікуму відділ землевпорядкування. Тепер технікум став мати такі відділи:  плодоовочівництва, агрохімії та землевпорядкування.

В ніч на 8 березня 1974 року із невідомих причин згорів старий навчальний корпус технікуму по вул. Менжинського, 7.

14 липня 1974 року м. Полтава відзначала своє 800-річчя. В технікумі було проведено велику роботу з підготовки до ювілею міста. Значно покращала успішність в групах, проведено конкурсний огляд художньої самодіяльності груп, історико-краєзнавчий гурток розшукав на території СРСР 45 населених пунктів, які носять ім’я Полтави. На цьому матеріалі випущено документальний збірник і картосхему “Полтава на кар­ті Батьківщини”. Технікум прийняв участь в міському театралізованому святі міста на новому стадіоні “Колос”.

Указом Президії Верховної Ради СРСР м. Полтава нагород­жено орденом Трудового Червоного Прапора. 9 травня 1975 року народи України відзначили 30 річницю Перемоги над німецьким фашизмом, 40 тисяч комсомольців трудових гвардійців IX п’ятирічки, відмінників навчання, бойової служби, були сфотографовані біля прапора Перемоги. Серед них вихованець технікуму, учень землевпорядного відділу Микола Червоний.

До 30 річниці Дня Перемоги в технікумі влаштовано зуст­річі і вшанування учасників Великої Вітчизняної війни. Виго­товлено стенди: “Вони захищали Батьківщину”, “Ніхто не за­бутий, ніщо не забуте”. Проведено високохудожні тематичні вечори за іменем міст-героїв. Здійснено похід по містах бойової слави, історико-краєзнавчий гурток в респуб­ліканському конкурсі “Перемога” і конкурсі Болгарського радіо і телебачення ” Болгарія в боротьбі з фашизмом” нагороджений грамотами. В технікумі з нагоди дня Перемоги був влаштований урочистий вечір.

Протягом 1971-1976 років значна частина викладачів тех­нікуму вийшла на пенсію. Серед них: О.М.Іваненко – заступник директора з навчальної частини, М.Р. Захарченко – завідувач відділом, К.Г. Калитенко – викладач української літератури, Г.М. Литвиненко – викладач агрохімії та інші.  

Наш технікум розташований в м. Полтаві. А Полтавщина за останні роки зробила великі зрушення в сільському госпо­дарстві. Область досягла високих урожаїв пшениці, цукрових буряків та інших культур. В 1973, 1974, 1976 та 1977 роках Полтавщина продала дер­жаві більш як по мільйону тонн зерна. А в 1977 році більше 5 мільйонів тонн цукрової сировини. Все це зобов’язує колектив викладачів технікуму готувати висококваліфікованих спе­ціалістів середньої ланки, які були б здатні закріпити і при­множити успіхи Полтавщини в справі крутого піднесення сільсь­кого господарства, впровадження ґрунтозахисної системи земле­робства, втілення в життя аграрної реформи. З цією метою в технікумі викладачами і студентами проводило­ся глибоке вивчення досвіду роботи передових господарств області, звертається особлива увага на економічну підготовку майбутніх спеціалістів.

Вже на першому році десятої п’ятирічки в навчально-дослідному господарстві зібрано: ячменю по 43 ц з гектара, картоплі по 160 ц з гектара, кормових буряків по 800 ц, моркви по 300 ц.  В технікумі розпочато оновлення всієї агітаційної продукції. Встановлено найновіше наочне обладнання і технічні засоби навчання в кабінеті історії, активною була підготов­ка до виготовлення обладнання інших кабінетів.

До відзначення 60-річчя Жовтня в технікумі здійснено велику роботу. Ось далеко неповний її перелік. Випущено 236 молодших спеціалістів. Проведено 13 конкурс­них вечорів художньої самодіяльності. Колектив студентів технікуму прийняв участь в міському огляді художньої самодіяльності “Студентська весна-77” і зайняв 3 місце, поділивши його з інженерно-будівельним інститутом. В технікумі організовано виставку студентської творчості.  

7 липня 1977 року відбулася зустріч випускників плодоовочевого і землевпорядного відділення 1957 року випуску. Змінився технікум за 20 років. Про ці зміни і нові завдання технікуму, які розв’язуються сьогодні, розповів випускникам директор О.М. Коцюбинський. Змінилися і випускники, які в більшості здобули вищу освіту і працювали в сільськогосподарському виробництві. Неповторно цікавою була ця зустріч.

В 1978 році в технікумі, невідомо з яких причин, закрито традиційний відділ плодоовочівництва, який з 1895 року, тобто протягом 83 років, готував так потрібні кадри агрономів з плодоовочівництва. Останній випуск спеціалістів, цього профілю було зроблено в 1982 році. Замість Полтавського технікуму відділ плодоовочівництва відкрито в Ерастівському технікумі Дніпропетровської області.

В січні 1979 року директор технікуму О.М.Коцюбинський пішов на пенсію. Новим директором призначено А.Ф.Негребецького, який перебував на цій посаді до 1 серпня 1985 року .

В роки десятої п’ятирічки кабінетом суспільних предметів і його гуртком здійснено ряд дослідницьких і пошукових робіт на теми: “300 видатних Полтавців”, “Полтавщина в ХІІ-ХVІІ століттях”, “Вулиці і площі Полтави”, а також виконано конкурсні роботи на тему “Угорська народна Республіка”, “Польська На­родна Республіка” і ін. Ці роботи знайшли високу оцінку і удостоєні нагород. ПНР, УНР, Українського республіканського то­вариства культурних зв’язків із зарубіжними країнами. В травні 1980 року в технікумі вперше було проведено атестацію викла­дачів. Технікум протягом десятої п’ятирічки підготував 1246 спеці­алістів .

В квітні 1984 року Верховна Рада СРСР прийняла Закон “Про реформу загальноосвітньої і професійної школи”. Реформа школи значно підвищує вимоги до тих, хто вчиться і до тих, хто вчить. Головні її вимоги: ідейно-політичне загартування учнів, удосконалення трудового виховання, підняття значимості морального виховання.

В 1984 році технікум на республіканській виставці студентської творчості серед 104 технікумів зайняв 9 місце, перейшовши на нього із 77 місця.

9 травня 1985 року весь наш народ відзначив 40-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною у Вітчизняній війні. Справді діяльною, всебічною, була підготовка колективу технікуму до визначної дати. Всі навчальні групи підготували концерти художньої самодіяльності, присвячені містам-героям. На тему Великої Вітчизняної війни, в навчальних групах прочита­но понад 100 лекцій. Історико-краєзнавчий гурток взяв участь у обласному конкурсі на тему “Вихвалення Полтавщини” і зай­няв перше місце, проведено дослідницько-пошукову роботу на тему “Полтавці – кавалери трьох орденів Слави”.

8 травня 1985 року колектив технікуму на урочистому ве­чорі з нагоди дня Перемоги вшанував воїнів, які загинули. Учасникам Вітчизняної війни М.П. Штомпелю, М.М.Костюку, Д.С.Войтенку та ін. були вручені ювілейні медалі. Указом Пре­зидії Верховної Ради СРСР всі учасники війни нагороджені ор­деном Вітчизняної війни.

25 травня в технікумі було проведено чергову атестацію викладачів. Абсолютна більшість викладачів пройшла атестацію з доброю оцінкою. Викладачі П.А. Глієва, А.О. Кустол, Н.Я. Веремеева і інші атестовані за умови усунення вказаних атестаційною комісією недоліків.

За 1984-1985 навчальний рік, технікум досяг 99,8% успіш­ності. Значно зріс якісний показник знань студентів, поліпшилось ідейно-політичне, трудове, моральне, правове і фізичне вихован­ня учнів. Однак мали місце і серйозні недоліки в роботі.

          Новий 1985-1986 навчальний рік технікум розпочав в обста­новці стабілізації тих факторів, які заважали навчальному за­кладу нормально функціонувати. Перша педрада була проведена на високому ідейно-політичному і діловому рівні. Вона дала заряд педагогічному колективу на нові творчі діла щодо піднесення всіх справ у технікумі, подолання допущених рані­ше недоліків. Новому директору І.Я. Овсяніку 1985-1989 p.p. педагогіч­ний колектив одностайно побажав “мужності і мудрості” в керівництві технікумом.

          Овсянік Іван Якович. Народився 9 серпня 1935 року в селищі Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області в сім`ї селянина. Батько, Овсянік Яків Іванович, 1910 року народження, колгоспник, загинув на фронті. Мати, Овсянік Прасковія Максимівна, 1909 року народження, колгоспниця, померла в 1986 році. Братів та сестер не мав.

В 1942 – 1946 рр. навчався в Олійниківській початковій школі, а після її закінчення, в протягом 1946 – 1952 рр., в Краснокутській середній школі Харківської області. З 1952 по 1957 рік навчався в Харківському сільськогосподарському інституті ім. В.В. Докучаєва. Після його закінчення працював в 1957-1958 рр. інженером-землевпорядником Олішевської МТС Чернігівської області, а після її реорганізації в РТС – спочатку інженером-землевпорядником, згодом – начальником землевпорядного загону відділу землевпорядкування Чернігівського обласного управління сільського господарства.

В 1959 році перейшов на педагогічну роботу в Житомирський технікум землевпорядкування, де працював до 1970 р. викладачем, методистом заочного відділу, завідувачем землевпорядного відділення.

В 1970 році перейшов на роботу в Красногорівський сільськогосподарський технікум Полтавської області, де працював 1 рік викладачем, а з 1971 по 1974 рік – заступником директора з навчальної роботи.

У зв’язку з ліквідацією технікуму в 1974 переведений на роботу до Полтавського сільськогосподарського технікуму, де з 1974 по 1976 працював завідувачем відділення, а з 1976 по 1985 рік – заступником директора з навчальної роботи. З 1985 р. – директор технікуму. В 1984 р. закінчив педагогічний факультет Московської сільськогосподарської академії.