У другій половині XIX століття в Україні відбулися значні суспільні трансформації, що відкрили можливості для модернізації економіки та соціальної сфери. Важливу роль у цьому процесі відіграли земства — органи місцевого самоврядування. Попри постійний тиск і обмеження з боку тогочасної державної бюрократії, земства стали осередками прогресивних змін. Вони опікувалися розбудовою мережі шкіл, професійною освітою, медичним обслуговуванням населення та розвитком інфраструктури.
Роль Полтавського земства у розвитку освіти
Полтавське губернське земство розгорнуло масштабну роботу, спрямовану на поширення професійної освіти. Зокрема, було відкрито:
-
1872 р. — чоловічу фельдшерську школу в м. Полтаві;
-
Фельдшерську школу в м. Кременчуці;
-
Лубенську сільськогосподарську школу ім. М. В. Гоголя.
Заснування Полтавської школи садівництва
Ідея створення в Полтаві спеціалізованої сільськогосподарської школи виникла на початку 1890-х років. У 1892 році земство придбало в передмісті Полтави (Павленках) садибу садівника І. Гуссона площею понад 18 десятин. На цій території збудували навчальний корпус, майстерню та житлові приміщення, а ділянки землі засадили плодовими деревами для навчальних цілей.
У 1895 році розпочала роботу Полтавська нижча школа садівництва і городництва. Першим керуючим став агроном В. П. Ольховський. У закладі навчалися діти місцевих селян, опановуючи теорію та практику овочівництва, садівництва, лісорозведення, бджільництва, а також столярне та кошикарське ремесла.
Розвиток та здобутки
Школа швидко здобула визнання: на виставці в Харкові вона була нагороджена почесним дипломом, а згодом отримала срібну медаль на виставці в Санкт-Петербурзі. Це сприяло тому, що у 1900 році заклад було реорганізовано в школу І розряду.
Навчальний процес:
-
Програма включала ботаніку, хімію, мінералогію, фізіологію рослин, ентомологію та метеорологію.
-
Теоретичний курс тривав із середини жовтня до кінця березня, після чого розпочиналася інтенсивна практика.
-
Здійснювалися далекі навчальні екскурсії: до Києва, Умані (дендропарк «Софіївка»), Харкова та Криму (Нікітський ботанічний сад).
Боротьба за вищу аграрну освіту
У 1909 році Полтавське земство та міська дума ініціювали створення в Полтаві вищого сільськогосподарського інституту. Громада виділила колосальні ресурси: понад 500 тисяч карбованців, будівлі та великий земельний маєток у Гадяцькому повіті. Проте, всупереч економічним інтересам краю, тогочасна центральна влада відхилила це клопотання, відкривши інститут у Воронежі.
Наукова та матеріальна база
З 1906 по 1911 рр. керуючим школою був А. В. Єршов. У цей період:
-
Декоративний сад поповнювався елітними саджанцями з Європи.
-
Було обладнано метеорологічну станцію та приміщення для переробки продукції (виноробства).
-
Працював магазин спеціалізованої літератури.
-
Школа активно займалася просвітництвом, розповсюджуючи якісні саджанці та знання серед населення.
Випускники та результати діяльності
За перше десятиліття (1895–1905 рр.) школа підготувала 85 спеціалістів, які працювали інструкторами з садівництва, викладачами та завідувачами господарств. Загалом до 1912 року до школи було прийнято 499 учнів.
У 1912 році Полтавська школа садівництва і городництва була реорганізована в училище садівництва, що стало новим етапом у розвитку професійної освіти на Полтавщині.
