22 січня – особлива дата в нашій історії.
У цей день ми відзначаємо два важливих свята: перше – 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради було проголошено незалежність УНР; в вже через рік, 22 січня 1919 року, у Києві відбувся Акт Злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).
Так вперше за багато століть історичні українські регіони об’єдналися в одну державу.
За часів радянського режиму День Соборності не відзначався, більше того, будь-яка згадка про нього знищувалася, цей день вважали «контрреволюційним святом». Перше офіційне святкування відбулося в 1939 році, у місті Хуст, столиці Карпатської України. Тоді ці землі перебували у складі Чехословаччини. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців – так День Соборності став наймасовішим заходом українців за 20 років.
Головна традиція в День Соборності – це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об’єднання українських земель і державну єдність.
Історія цієї традиції починається в 1990 році – тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік. Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України.
У Києві 22 січня таким чином «з’єднують» два береги Дніпра – лівий і правий, символізуючи об’єднання Сходу і Заходу України.
На державному рівні День Соборності України вперше відзначили в 1999 році. Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке символізує те, що ми всі – один народ і жодні кордони не зможуть розділити нас.
Давайте завжди пам’ятати про те, що саме єдність і свобода роблять нас сильними і непереможними, гідними нащадками своїх батьків. Слава Україні!
Публікацію підготувала Литвиненко Таміла
