You are currently viewing Пам’яті справжнього вчителя
  • Запис опубліковано:07.02.2024

6 лютого 2024 року на 78-му році життя пішов від нас у далекі засвіти талановитий педагог, куратор та наставник, справжній майстер своєї справи, добрий, скромний чоловік Томечек Василь Іванович.

Освіту здобув в Українському інституті інженерів водного господарства, що у місті Рівне (нині – Національний університет водного господарства та природокористування). Далекого 1971 року Василь Іванович розпочав свою трудову діяльність у нашому навчальному закладі, де і працював постійно до вересня 2021 року – 50 років!

Викладав креслення, меліорацію, вчив майбутніх землевпорядників проєктувати дороги, вів геодезичну практику. Пояснював завжди дохідливо, зрозуміло, обводячи пильним поглядом групу. Він навчав не тільки своїми знаннями, а й усім своїм виглядом, своєю інтелігентністю (у кращому розумінні цього слова), своєю чуйністю, своїм прикладом. Він ніколи не підвищував голосу, тактовно знаходив підхід до кожного. Колеги та студенти дуже любили завжди усміхненого, привітного та розумного викладача: дасть мудру пораду, заспокоїть, розвіє тривогу та хвилювання. Таким він був і назавжди залишиться у нашій пам’яті. Його очі випромінювали стільки тепла, що світла вистачало на всіх. Ми всі захоплювалися його ерудованістю, невичерпною та водночас цілеспрямованою енергією, душевною теплотою та доброзичливістю.

Світ став біднішим, втративши цього надзвичайного чоловіка – мудрого освітянина, справжнього батька для своїх кураторських груп, талановитого спеціаліста. Доземно вклоняємося Вам! Сумуємо… Любимо… Пам’ятаємо… Спочивайте з миром, Василю Івановичу! Нехай Вашій душі буде спокій і Царство Небесне!

Публікацію підготувала Наталія Кононенко

Залишити відповідь