Ви зараз переглядаєте «Згадуємо перший день війни – мріємо про останній!»
  • Запис опубліковано:24.02.2026

Чотири роки тому час для кожного українця розділився на «до» і «після».
24 лютого 2022 року стало датою, яка назавжди змінила наше життя, перетворивши біль на стійкість, а страх — на незламну віру.

Саме цій трагічній і водночас героїчній сторінці історії була присвячена виховна година «Згадуємо перший день війни – мріємо про останній!», проведена куратором Тамілою Литвиненко для здобувачів освіти спеціальності 201 Агрономія, ОПП «Виробництво і переробка продукції рослинництва».

Захід розпочався хвилиною мовчання. Тиша в аудиторії стала виявом глибокої пошани до всіх, хто віддав життя за свободу України. Здобувачі освіти згадували той ранок чотирирічної давнини: перші дзвінки рідним, тривожні валізи та невідомість, яка за лічені години згуртувала мільйони українців у єдину силу спротиву.

Головними акцентами заходу стали:

Жива історія. Студенти ділилися особистими спогадами про свій перший день війни: звуки вибухів, тривогу в очах рідних, вимушені дороги й усвідомлення справжньої цінності дому.

Стійкість як сила. За ці роки ми навчилися жити, навчатися й мріяти під звуки сирен. Це не звикання до війни — це свідомий вибір не здаватися.

Вдячність ЗСУ. Центральною темою стала подяка українським захисникам і захисницям. Під час заходу було представлено фотоматеріали участі викладачів і здобувачів освіти у допомозі Збройним Силам України — доказ єдності тилу й фронту.

Мрія про останній день війни. Друга частина виховної години була присвячена майбутньому. Студенти створили «Карту мрій Перемоги», де записали свої перші дії після офіційного завершення війни — від подорожі до звільненого Криму до довгоочікуваних обіймів із близькими. Особливо зворушливими стали слова про намір у день Перемоги вшанувати пам’ять полеглих захисників.

Ця виховна година була не про розпач. Вона була про пам’ять, яка не дозволяє забути ціну свободи, і про надію, що веде нас уперед. Чотири роки боротьби довели: ми не лише вистояли — ми стали сильнішими.

Ми пам’ятаємо, як почався цей шлях. І зробимо все, щоб наблизити день, коли історія цієї війни завершиться нашою спільною Перемогою.

Дякуємо всім за активну участь!

Публікацію підготувала Таміла Литвиненко