Щороку 24 травня у багатьох слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності і культури.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства.
Брати Кирило (мирське ім’я Костянтин) і Мефодій походили із знатного і благочестивого роду й проживали в грецькому місті Солуні (нині Салоніки, Греція). Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Цей алфавіт поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника назву «кирилиця».
На основі кирилиці створені абетки багатьох слов’янських мов: української, болгарської, македонської, сербської та ін. Загалом Кирило й Мефодій переклали на кирилицю значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов’янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057).
Вперше День слов’янської писемності і культури було відзначено у 1863 році 11 травня (24 травня за новим стилем) на честь 1000-річчя створення слов’янської абетки.
В Україні День слов’янської писемності й культури відзначається щорічно 24 травня (відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004).
Зазвичай, 24 травня проходять заходи просвітницького і культурного характеру, присвячені вшануванню української мови та культури.
Щиро вітаємо всіх із Днем слов’янської писемності й культури!
Публікацію підготувала Олена Сувальська
