«Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця. Людина – НЕПОВТОРНА…»

Василь Сухомлинський

Тетяна Шевченко

заступник директора з виховної роботи

Виховна робота у Аграрно-економічному фаховому коледжі – це творчий тандем заступника з виховної роботи, педагогічного колективу та студентського самоврядування, що забезпечує єдність і взаємозв’язок організації, планування спільної роботи.

Виховна стратегія освіти нашого навчального закладу спрямована на реалізацію головної мети виховного процесу – «…формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал». Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу. Під «молоддю» ми повинні бачити наше майбутнє, тому й методику виховання необхідно підбирати відповідно до нього. 

НАЦІОНАЛЬНО – ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ – СКЛАДОВА ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ЗФПО

Основні напрямки виховання:

Національно-патріотичне виховання молоді

Національно-патріотичне  виховання молоді — це комплексна система і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Патріотичне виховання

Патріотичне виховання – формування патріотичних почуттів означає вироблення високого ідеалу служіння народові; вироблення глибокого розуміння громадянського обов’язку, формування громадянина – патріота, а також вивчати традиції та героїчні сторінки українського народу, його збройних сил. Формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати.

Громадянсько-патріотичне виховання

Громадянсько-патріотичне виховання – це процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною.

Громадянськість – фундаментальна духовно-моральна якість, світоглядна і психологічна характеристика особистості, що має культурологічні засади.

Головною метою громадянсько-патріотичного виховання – виховання особистості чутливої до свого оточення, залучення її до суспільного життя, в якої права людини є визначальними.

Інтелектуально-духовне виховання молоді

Інтелектуально-духовне виховання молоді спрямоване на виховання у молоді розуміння і прагнення до самоосвіти та інтелектуального розвитку особистості, розуміння важливості духовного розвитку людини.

Військово-патріотичне виховання

Військово-патріотичне виховання передбачає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім'я процвітання Української держави. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти у нього глибоке розуміння громадянського обов'язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного самовдосконалення, а також вивчав ти бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу, його Збройних Сил.

Естетичне виховання

Естетичне виховання – покликане ознайомити людину із загальними закономірностями художнього освоєння дійсності, сутністю і формами відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, роллю мистецтва в розвитку суспільства.

Професійно-трудове виховання

Професійно-трудове виховання – процес формування потреби в праці і сумлінного, творчого ставлення до неї, гордості за свою професію, високих моральних і професійних рис громадянина, працівника, фахівця, вироблення практичних умінь і навичок культури праці.

Фізичне виховання

Фізичне виховання - система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.

Гендерне виховання

Гендерне виховання – це процес, спрямований на формування якостей, рис, властивостей, що визначають необхідне суспільству ставлення людини. Тому у сферу гендерного виховання входять не лише такі специфічні відносини між представниками чоловічої і жіночої статі, як подружні, але й будь-які інші: в суспільному житті, праці, відпочинку і т.д.

Екологічне виховання

Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток екологічної культури особистості.

Родинно-сімейне виховання

Родинно-сімейне виховання – підготовка молоді до сімейного життя, навчання налагодженню сімейних стосунків, виховання культури поведінки в сім’ї, запобігання стресам і конфліктним ситуаціям в сім’ї та подолання їх.

Статеве виховання

Статеве виховання – процес засвоєння підростаючим поколінням знань про взаємини статей, формування культури поведінки і потреб керуватися у стосунках з особами протилежної статі нормами моралі.

Моральне виховання

Моральне виховання – прищеплення й розвиток моральних почуттів і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, що діють в суспільстві, цілісний процес виховання передбачає художньо-естетичну освіченість і вихованість особистості. Утвердження принципів загальнолюдської моралі.

Превентивне виховання

Превентивне виховання – вивчення і пропагування кращого досвіду з питань правової освіти, профілактика дитячої бездоглядності та правопорушень, правова та психологічна підтримка дітей і молоді, які потрапили у складні соціальні умови, запобігання протиправної поведінки, наркоманії, алкоголізму, захворюваності на ВІЛ/СНІД та хвороб, які передаються статевим шляхом.

Художньо-естетичне виховання

Художньо-естетичне вихованняпедагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси; забезпечення художньо-естетичної культури особистості, ознайомлення із кращим надбанням культури людства, вивчення і поширення досвіду  організація   та проведення народних свят , обрядів, ритуалів,  участь  участь у  гуртках самодіяльної творчості.