Історико-просвітницький марафон «Печатка державності та гарт вікових стін», організований Студентським науковим товариством «AGRICOLA» ВСП «Аграрно-економічний фаховий коледж ПДАУ» та Філателістичним рухом «Сила знань – міць держави», продовжує свою роботу. Друга стаття цього масштабного циклу підготовлена молодими дослідниками у співавторстві та під пильним кураторством викладачів-консультантів Сергія Купченка й Наталії Кононенко. Цей випуск присвячений поверненню до широкого загалу імені Василя Короліва-Старого – видатного випускника Полтавського духовного училища, письменника, дипломата, громадського діяча та патріота, чиє становлення відбувалося у стінах нашого славетного навчального корпусу №1 на вулиці Сковороди, 18, який цього року відзначає свій 150-річний ювілей.
Василь Королів-Старий народився 16 лютого 1879 року в селі Ладин на Полтавщині в родині священника Костянтина Короліва, який тривалий час служив настоятелем легендарної Свято-Троїцької церкви у Диканьці. Раннє дитинство хлопчика було затьмарене страшною родинною трагедією, адже коли йому виповнилося лише два роки, епідемія холери забрала життя його матері та двох рідних братів. Попри важку втрату, батько виховав у синові шляхетність і готував його до духовної кар’єри, відправивши на навчання до Полтавського духовного училища. Саме тут, у стінах полтавської бурси, відбулася доленосна зустріч Василя Короліва-Старого із Симоном Петлюрою, що переросла у вірну та міцну дружбу на все життя. Вони буквально ділили одну парту і крізь буремні десятиліття пронесли цей духовний та ідейний зв’язок.
Проте, присвятивши загалом десять років навчанню на богослова, Василь Королів-Старий виявив рішучість і кардинально змінив свій життєвий вектор, вступивши до Харківського ветеринарного інституту. Ставши дипломованим ветеринарним лікарем, він у 1911 році заснував поблизу Києва першу в Україні зразкову ферму швейцарських кіз «Зааненталь», видавав профільний журнал та писав наукові праці, але згодом покликання до українського слова перемогло. Королів-Старий став відомим видавцем, одним із засновників видавництва «Час», секретарем щоденної української газети «Рада» та активним членом Української Центральної Ради. У 1919 році уряд УНР відправив його з дипломатичною місією до Праги, яка стала його останнім прихистком через окупацію України більшовиками. В еміграції Василь Королів-Старий став зразком академічної доброчесності та честі – не прийняв іноземного громадянства, малював ікони разом із дружиною Наталеною Королевою, а зароблені кошти віддавав на видання українських книг, аж поки раптово не помер від серцевого нападу 11 грудня 1943 року.
Сьогодні СНТ «AGRICOLA» та Філателістичний рух нашого коледжу презентують новий художній немаркований конверт, центральним елементом якого є автентичний автограф Василя Короліва-Старого. Цей філателістичний випуск є символічним містком, що повертає пам’ять про великого ветеринара, письменника та дипломата до рідних стін училища на Сковороди, 18, доводячи, що відданість Батьківщині та справжня дружба не мають кордонів і терміну давності.
Прочитати унікальне першоджерело – книгу спогадів Василя Короліва-Старого «Народній герой Симон Петлюра (спроба характеристики)», видану у Празі у 1919 році, де детально описано характер Отамана та народні легенди про нього, ви можете за відповідним посиланням.
Голова СНТ «AGRICOLA» ВСП «АЕФК ПДАУ» Арсеній Стеценко