Гімн України – це не просто музика і слова, це – справжній символ нації. Його з перших нот вгадає навіть дитина. Він здається настільки непорушним і вічним, що важко уявити численні метаморфози, які сталися з ним перед тим, як гімн став теперішнім. Слова і музика зростали то разом, то окремо.
Цікаво, що Чубинський та Вербицький були зовсім не знайомі між собою, та, навіть, проживали на території різних імперій, але наш славен об’єднав їх, охопивши своїми крилами всю Україну. Це гімн від Бога, гімн-молитва, який визволив назовні приспану духовність та високу моральність українців.
Гімн надихав від самого початку українців на боротьбу, надихає і зараз. Він звучав і під час Помаранчевої революції, і під час революції Гідності, і звучить зараз – у час, коли патріоти боронять державу від навали російських агресорів. Діти і дорослі співають його і у метро, і у бомбосховищах. Він звучить з усіх укриттів, і навіть – з-під завалів, як молитва за життя.
Зараз, під час повномасштабного вторгнення, росія навіть не підозрювала, що своїм наступом сприяла поширенню українського гімну на всі майдани світу, на всі континенти Землі.
У групі 12т відбулася виховна година, присвячена історії розвитку одного з головних символів нашої держави поряд із прапором і гербом – Державного Гімну України.