29 вересня в Україні вшановують пам’ять жертв нацистських розстрілів у Бабиному Яру, що на північно-західній околиці Києва, під час Другої світової війни.
Бабин Яр – одне з найвідоміших пам’ятних місць, пов’язаних із людською трагедією. Тут, починаючи з 29 вересня 1941 року і до жовтня 1943 року, гітлерівська окупаційна влада знищила понад 100 тис. осіб. Бабин Яр став великою братською могилою для людей багатьох національностей, в тому числі і українців, які на той час волею долі опинилися в цьому місті.
Голокост – важка незагоєна рана в історії. 29 вересня виповнюється 83 роки з початку масових розстрілів мирного населення, вчинених нацистами у Бабиному Яру під час окупації Києва у 1941-1943 роках. Тільки за два дні – 29 та 30 вересня 1941-го року – там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. За інформацією Українського інституту національної пам’яті в німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Масові розстріли євреїв відбувалися і в інших містах України, але саме Бабин Яр назавжди став символом катастрофи на пострадянському просторі.
Трагедія Бабиного Яру – це не тільки фізичне знищення людей, а й спроба стерти пам’ять про них. Залишаючи Київ, нацисти намагалися приховати сліди своїх злочинів, вони розуміли, що за вчинене звірство їх чекає неминуча кара.
Пам’ять про трагедію Бабиного Яру намагалася знищити і радянська влада. Керівництво СРСР десятиліттями не наважувалося назвати знищення євреїв тим, чим воно було насправді – геноцидом. Бабин Яр став застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.
Здавалося, це жахіття залишилося назавжди в минулому. Але через вісімдесят три роки у центрі Європи, у нас, в Україні, це знову повторилося. Розстріли, масові поховання. Ті, хто влаштовував геноцид у 1941-му, і ті, хто влаштовує геноцид сьогодні – однакові злочинці, яким дорога лише до міжнародного трибуналу. Світове співтовариство має пам’ятати: мир, безпека й рівновага в Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх рашистських злочинців буде належно покарано – так, як колись було покарано нацистських злочинців.
29 вересня Україна та весь цивілізований світ вшановують пам’ять жертв масових розстрілів. Вічна пам’ять жертвам трагедії Бабиного Яру. Вічна пам’ять усім невинно убієнним.
Напередодні цього дня у групі 21а спеціальності 201 “Агрономія” (ОПП «Виробництво і переробка продукції рослинництва») під керівництвом куратора Таміли Литвиненко відбулася виховна година, присвячена Дню пам’яті жертв Бабиного Яру.
На заході студенти дізналися про одну з найстрашніших трагедій в історії України та людства — масові розстріли в Бабиному Яру під час Другої світової війни. Викладач розповіла про історичне значення цієї події та важливість збереження пам’яті про жертви нацизму.
Під час виховної години обговорювалися питання толерантності, людяності та недопущення повторення подібних трагедій у майбутньому. Студенти мали можливість поділитися своїми думками щодо важливості збереження історичної пам’яті та уроків, які ми повинні винести з цієї трагічної сторінки історії.
Завершення заходу було присвячене хвилині мовчання на вшанування пам’яті загиблих у Бабиному Яру.
Публікацію підготувала Таміла Литвиненко
