Історико-просвітницький марафон «Печатка державності та гарт вікових стін» завершує свою чотириденну роботу, підбиваючи підсумки глибоких досліджень нашої локальної та загальнонаціональної спадщини. Фінальний етап цього масштабного проєкту підготовлений Студентським науковим товариством «AGRIСOLA» ВСП «Аграрно-економічний фаховий коледж ПДАУ» та Філателістичним рухом «Сила знань – міць держави» у незмінному співавторстві та під пильним керівництвом викладачів-консультантів Сергія Купченка й Наталії Кононенко.
Сьогоднішній заключний день марафону є глибоко символічним, адже він присвячений трагічній і водночас величній даті – 100-річчю пам’яті видатного випускника Полтавського духовного училища, Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри. Підсумковий відеоролик та ця публікація фокусують увагу на архітектурному серці нашого коледжу – першому навчальному корпусі, який цього року відзначає славетне 150-річчя з дня свого зведення і є справжньою alma mater для творців української державності.
Історія величного корпусу на вулиці Сковороди, 18 – це справжній літопис Полтави та мовчазний свідок народження української нації, зведений талановитим інженером Федоровим у 1875-1876 роках на земельній ділянці, придбаній у німецьких колоністів. З 1876 по 1918 рік у цих стінах панувала особлива атмосфера духовного загартування, адже тут повноцінно функціонувало Полтавське духовне училище.
Для дотримання історичної точності та академічної доброчесності наголошуємо на важливості чіткого розмежування: духовна семінарія, де Симон Петлюра навчався у старшому віці, розташовувалася у будівлях сучасного Полтавського державного аграрного університету, тоді як у будівлі нашого коледжу діяло саме духовне училище, де у 13-річному віці майбутній Отаман здобував початкову освіту.
Саме в цих коридорах гартувався непокірний характер бунтівного «бурсака» з давнього козацького роду, який очолював «беспокійні елементи», організовував перші протести проти шпигунства та безкомпромісно вимагав упровадження українознавчих предметів.
Проте вікові стіни нашої alma mater пам’ятають не лише духовні співи чи студентські маніфести, а й страшний, невимовний біль воєнних років. З початком Другої світової війни у приміщенні тогочасного сільськогосподарського технікуму було оперативно розгорнуто евакогоспіталь № 1054, про що сьогодні нагадує меморіальна дошка на фасаді.
Під час нацистської окупації Полтави будівлю захопила окружна польова жандармерія, а підвали корпусу та гуртожитку у дворі перетворилися на страшні катівні для радянських військовополонених і мирних громадян, які чинили опір загарбникам. Понад 300 закатованих людей групами по кілька чоловік були розстріляні та поспіхом присипані землею у траншеях зовсім поруч – на березі річки Тарапуньки.
Відступаючи у вересні 1943 року, окупанти варварськи підірвали та зруйнували навчальний корпус, завдавши колосальних збитків. Проте вже у 1955 році зусиллями викладачів та студентів велична архітектурна пам’ятка була повністю відбудована та повернула собі статус провідного освітнього осередку.
Завершальний акорд нашого марафону нерозривно пов’язаний із подіями 25 травня 1926 року в Парижі, коли земний шлях Головного Отамана УНР Симона Петлюри трагічно обірвався внаслідок спланованого теракту. О 14:15 у Латинському кварталі, на розі вулиці Расін і бульвару Сен-Мішель біля книгарні, більшовицький агент Самуїл Шварцбард підійшов до Петлюри і в упор зробив сім пострілів.
Перша куля влучила у праве плече, змусивши Отамана впасти на тротуар, після чого нападник продовжив безжально стріляти в лежачого. Смертельною виявилася п’ята куля, яка пробила легені та серце, викликавши важкий вилив крові, а восьма куля дала осічку. О 14:40, так і не прийшовши до тями в лікарні Шаріте, Симон Петлюра помер, залишивши по собі вічну славу борця за незалежність України. Убивцю було негайно затримано перехожими та французькою поліцією на місці злочину.
Сьогодні ми маємо високу честь навчатися та проводити наукові дослідження в архітектурній пам’ятці на Сковороди, 18, яка вистояла крізь зміну епох і політичних режимів. Філателістична серія немаркованих художніх конвертів «Славні випускники Полтавського духовного училища», розроблена СНТ «AGRIСOLA», доводить, що велика історія нашої держави починається не на сторінках віддалених підручників, а прямо тут – біля масивних дверей нашого рідного коледжу.
Завтра вранці, поспішаючи на заняття, зупиніться на мить, торкніться цієї старовинної цегли та відчуйте незламну силу півтора століття української історії. Ознайомитися з фінальним підсумковим відеороликом, присвяченим ювілею нашої alma mater та 100-річчю пам’яті Головного Отамана, ви можете за цим посиланням.
Студентське наукове товариство «AGRIСOLA» щиро дякує всім учасникам марафону та закликає завжди пам’ятати: історія – це те, що відбувалося прямо тут!
Голова СНТ «AGRIСOLA» ВСП «АЕФК ПДАУ»
Арсеній Стеценко