Щороку у другу суботу вересня у нашій країні відзначають День українського кіно.
Український кінематограф бере початок ще з кінця ХІХ століття. У 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко на три місяці раніше за Едісона й більше ніж на рік раніше за братів Люм’єрів сконструював кінознімальний та кінопроєкційний апарати.
Кілька років потому в Харкові Альфред Федецький зняв кілька короткометражних картин і 2 грудня 1896 у приміщенні Харківського оперного театру (тепер Харківська обласна філармонія) провів перший в Україні публічний кіносеанс.
На час свого винайдення кіно вважалося атракціоном, «рухомою фотографією»; воно багато запозичувало з літератури і театру.
В Україні ігрові стрічки з’явилися 1907 року, а з 1909 року почали випускатись комедії, драми, водевілі з репертуару та у виконанні акторів українських театрів: «Шельменко-денщик», «Москаль-чарівник», «Ніч перед Різдвом».
Королевою екрану стала і наша землячка – полтавка Віра Холодна.
Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського і Сергія Параджанова, Леоніда Бикова і Леоніда Осики, Івана Миколайчука та багатьох їхніх творчих послідовників.
Але і сучасники не пасуть задніх. Нині українське кіно переживає стрімке зростання: українські стрічки виходять у вітчизняний кінопрокат; також їх все частіше демонструють на всесвітніх конкурсах та кінофестивалях.
В цьому році українські стрічки були представлені і отримали нагороди на національному американському кінофестивалі незалежного кіно «Санденс» (Sundance Film Festival).
Документальний фільм режисерки Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин» є рекордсменом за кількістю національних та міжнародних нагород серед фільмів останніх років: стрічка отримала 14 міжнародних нагород. Серед них – і нагорода «Санденс». Фільм знімали у 2017-2019 роках у Красногорівці, Авдіївці, Кураховому на Донеччині, а також у Києві.
Фільм «Клондайк» створила українська режисерка Марина Ер Горбач. Стрічка описує події після авіакатастрофи рейсу мн17 у Донецькій області. Фільм отримав нагороду за найкращу режисуру на національному американському кінофестивалі незалежного кіно «Санденс», також став конкурсантом Берлінського кінофестивалю.
Фільм «Бачення метелика» в травні 2022 потрапив у секцію «Особливий погляд» офіційного відбору 75-го Каннського фестивалю. Ця робота Максима Наконечного – жорстка та сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не бажає бути жертвою. Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні.
Тож розвивайте себе! Цікавтесь стрічками українських кінорежисерів – там є, що почерпнути!
